Електронна бібліотека підручників
Головна arrow Світова економіка arrow Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ  
21.12.2016
Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ

   Колектив авторів: Т.М. ЦИГАНКОВА, канд. екон. наук (вступ, розділ 1, 5.1—5.3, висновки); А.О. ОЛЕФІР (розділ 3, 5.3); О.В. ФУРСОВА (2.1, 2.2.2, 2.2.9); Д.А. ВОЙЧАК (2.2.1); М.А. ВОЙЧАК (2.2.3—2.2.5); Н.І. ДАНИЛЮК (4.3);А. ЄРЕМЕНКО (2.4); А.В. ЖЕВАГО (2.2.2, 2.2.9); Д. О. КОХАН (2.2.8); Н.В. ЛЮБАРСЬКА (2.2.6—2.2.8); О.Д. ПАВЛОВСЬКА (4.1); Л.С. ПИРОЖКОВ (5.2); В.В. ПРИХОДЬКО (2.3); Ю.М. СОЛОДКОВСЬКИЙ (4.2)

   У колективній монографії викладачів і аспірантів кафедри міжнародного менеджменту КНЕУ досліджено передумови, стан та перспективи розвитку інститутів, правил та інструментів Світової організації торгівлі.
   Функціонування глобальної системи торгівлі розглядається в контексті уніфікованих правил міжнародної торгівлі товарами, послугами та інтелекту-
альною власністю, а також сучасного інституційного базису та процесуальних механізмів. Особливу увагу приділено міжнародному інвестуванню, конкурентній політиці, охороні навколишнього середовищі.
   Книга розрахована на науковців та фахівців з міжнародної торгівлі і світової економіки, аспірантів і студентів економічних вузів і спеціальностей, а також широке коло читачів, які цікавляться проблемами регулювання національного економічного розвитку.

ЗМІСТ

Вступ 9

Розділ І. Інституційний базис та основні принципи регулювання міжнародної торгівлі 13
1.1. Історія створення Світової організації торгівлі (СОТ) 13
1.2. Механізм функціонування СОТ 18
1.3. Основні угоди системи СОТ 29
1.4. Принципи міжнародної торговельної системи 33
Література 38
Додатки 40

Розділ 2. Уніфіковані правила міжнародної торгівлі 66
2.1. Система сучасних правил світової  торгівлі товарами (ГАТТ 1994) 66
2.1.1. Стан і тенденції світової торгівлі товарами 66
2.1.2. Багатосторонні Угоди з торгівлі товарами 81
2.1.3. Фундаментальні принципи уніфікованих міжнародних правил товарної торгівлі 90
2.1.3.1. Принцип недискримінації 90
2.1.3.2. Винятки з принципу недискримінації 93
2.1.3.3. Принцип взаємності, або еквівалентності 101
2.1.3.4. Принцип доступу до ринку 102
2.1.4. Тарифне регулювання 103
2.1.5. Нетарифне регулювання 113
2.1.5.1. Скасування кількісних обмежень 114
2.1.5.2. Свобода транзиту 116
2.1.5.3. Оцінка товарів для митних цілей 117
2.1.5.4. Збори та формальності при імпорті та експорті 122
2.1.5.5. Позначки про проходження 123
2.1.5.6. Валютне регулювання 124
2.1.6. Спеціальні умови застосування правил ГАТТ відносно менш розвинутих країн 125
Література 128
Додатки 130
2.2. Пов’язані з ГАТТ 1994 багатосторонні угоди з торгівлі товарами 140
2.2.1. Сучасні правила міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією 140
2.2.1.1. Роль сільського господарства в світовій економіці 140
2.2.1.2. Специфіка лібералізації світового ринку сільськогосподарської продукції 144
2.2.1.3. Сфера застосування та структура Угоди про сільське господарство 148
2.2.1.4. Уніфіковані правила забезпечення доступу до ринку 150
2.2.1.5. Правила внутрішньої підтримки вітчизняного товаровиробника 154
2.2.1.6. Експортні субсидії 157
2.2.1.7. Проблеми та перспективи лібералізації світового ринку сільськогосподарської продукції 160
2.2.2. Інтеграція правил торгівлі текстилем і одягом до системи ГАТТ 1994 163
2.2.2.1. Сучасний стан світової торгівлі текстильною продукцією та одягом 163
2.2.2.2. Особливості лібералізації міжнародної торгівлі текстилем та одягом 174
2.2.2.3. Механізм інтеграції сектора текстильних виробів та одягу до ГАТТ 1994 177
2.2.2.4. Проблеми та перспективи лібералізації світового ринку текстилю та одягу 181
2.2.3. Правила визначення країни походження товару 183
2.2.4. Принципи та правила застосування технічних стандартів та санітарних і фітосанітарних норм у міжнародній торгівлі товарами 193
2.2.5. Міжнародно-правова основа функціонування державних торговельних підприємств 210
2.2.6. Умови та правила застосування урядами надзвичайних заходів захисту від імпорту 217
2.2.7. Субсидії та компенсаційні заходи 226
2.2.8. Демпінг та антидемпінгові заходи 239
2.2.9. Проблеми та перспективи регулювання світової торгівлі товарами 251
Література 254
Додатки 257
2.3. Сучасні правила міжнародної торгівлі послугами (ГАТС) 271
2.3.1. Стан і тенденції світової торгівлі послугами 271
2.3.2. Значення та структура ГАТС 287
2.3.3. Специфіка та класифікація послуг як предмета торгівлі 291
2.3.4. Основні правила торгівлі послугами 306
2.3.5. Регулювання специфічних сфер послуг та специфічних об’єктів 314
2.3.6. Національні розклади послуг 317
2.3.7. Перспективи лібералізації світового ринку послуг 320
Література 322
Додатки 324
2.4. Торговельні аспекти прав інтелектуальної власності в системі Світової організації торгівлі (ТРІПС) 326
2.4.1. Вплив прав інтелектуальної власності на міжнародну торгівлю 326
2.4.2. Передумови включення прав інтелектуальної власності
до системи світової торгівлі 328
2.4.3. Структура Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності 332
2.4.4. Об’єкти інтелектуальної власності і міжнародні стандарти щодо наявності, сфери дії та використання прав інтелектуальної власності 335
2.4.4.1. Авторське право та суміжні права 336
2.4.4.2. Товарні знаки 339
2.4.4.3. Географічні зазначення 342
2.4.4.4. Промислові зразки 346
2.4.4.5. Патенти 348
2.4.4.6. Компонування (топографії) інтегральних мікросхем 354
2.4.4.7. Нерозголошувана інформація 354
2.4.5. Процедури та заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності 359
2.4.6. Інституційне забезпечення Угоди ТРІПС 363
2.4.7. Проблеми та перспективи гармонізації стандартів з охорони прав інтелектуальної власності 367
Література 370

Розділ 3. Процесуальні механізми системи світової торгівлі 372
3.1. Процес вступу до Світової організації торгівлі 372
3.1.1. Членство в СОТ 372
3.1.2. Процедура набуття членства в СОТ 373
3.1.2.1. Подання заявки на вступ до СОТ та створення Робочої групи 374
3.1.2.2. Огляд торгового режиму країни 376
3.1.2.3. Переговори про умови вступу: багатосторонні переговори щодо правил торгівлі 377
3.1.2.4. Переговори щодо умов вступу: двосторонні переговори про доступ на ринки товарів 379
3.1.2.5. Переговори щодо умов вступу: двосторонні переговори про доступ на ринки послуг 384
3.1.2.6. Узгодження звіту Робочої групи та набуття членства 388
3.1.3. Деякі особливості вступу до СОТ 388
3.2. Ведення дво- та багатосторонніх торговельних переговорів     390
3.2.1. Раунди багатосторонніх торгових переговорів 390
3.2.2. Основні принципи торгових переговорів 400
3.2.3. Основні підходи до проведення переговорів 405
3.2.4. Громадська підтримка міжнародних дво- та багатосторонніх торгових переговорів  407
3.3. Механізм врегулювання торгових суперечок у рамках СОТ 410
3.3.1. Еволюція механізму врегулювання суперечок від ГАТТ до СОТ 410
3.3.2. Сфера застосування Домовленості про правила та процедури врегулювання суперечок 413
3.3.3. Повноваження Органу врегулювання суперечок 417
3.3.4. Процедура врегулювання суперечок 417
3.3.5. Особливості врегулювання суперечок у СОТ 421
3.4. Механізм огляду торговельної політики 423
3.4.1. Основні цілі механізму огляду торговельної політики 423
3.4.2. Процедура проведення періодичних оглядів торговельної політики 42
Література 427
Додатки 430

Розділ 4. Перспективні сфери багатосторонньої гармонізації 460
4.1. Стан і проблеми взаємопогодженого міжнародного регулювання торгівлі та інвестицій 460
4.1.1. Взаємозв’язок торгівлі та інвестицій в процесі інтернаціоналізації 460
4.1.2. Сутність і мотивація ПЗІ 463
4.1.3. Масштаби та структура міжнародного інвестування 468
4.1.4. Національне регулювання ПЗІ 477
4.1.5. Міжнародні правила інвестування 484
4.1.6. Перспективи гармонізації правил інвестування в умовах глобалізації 493
Література 497
4.2. Конкурентна політика в процесах лібералізації світової торгівлі 498
4.2.1. Конкурентна політика в ринковій економіці 498
4.2.2. Взаємозв’язок конкурентної політики, торгівлі та лібералізації внутрішніх ринків 502
4.2.3. Чинні міжнародні норми конкурентного права як база для створення міжнародних режимів конкурентної політики 504
4.2.4. Аргументи на користь багатосторонньої угоди про конкурентну політику 512
4.2.5. Проблеми та перспективи розробки багатосторонніх норм конкурентного права 515
Література 521
4.3. Міжнародна торгівля та проблеми охорони навколишнього середовища 522
4.3.1. Промисловий розвиток, міжнародна торгівля та проблема охорони навколишнього середовища 522
4.3.2. Природоохоронні положення в Угодах СОТ 529
4.3.3. Інституціональне забезпечення роботи СОТ з питань охорони навколишнього середовища 539
4.3.4. Дискусійні питання взаємозалежності розвитку міжнародної торгівлі та стану навколишнього середовища 547
4.3.5. Перспективи регулювання екологічних питань у СОТ 551
Література 552

Розділ 5. Україна і Світова організація торгівлі 554
5.1. Переваги та недоліки системи світової торгівлі в контексті вступу країн до СОТ 554
5.1.1. Глобальні переваги та недоліки 555
5.1.2. Національні позитивні та негативні результати членства в СОТ 567
5.1.3. Галузеві і корпоративні можливості та загрози 575
5.2. Ключові умови і наслідки приєднання до СОТ країн з перехідною економікою 579
5.3. Процес приєднання України до СОТ 588
5.3.1. Інституціональне забезпечення процесу вступу 588
5.3.2. Хронологія процесу та сучасний стан вступу України до Світової організації торгівлі 595

Література 603

Додатки 610

Висновки 648

ВСТУП

   В системі регулювання міжнародних торговельно-економічних відносин, інтенсивне формування якої відбувається в останні десятиріччя, можна виділити п’ять взаємопов’язаних рівнів: корпоративний (переважно транснаціональних корпорацій у вигляді засуджуваних заходів обмежувальної ділової практики), національний (реалізація торгових політик країн), міжнаціональний (застосування преференційних або протекціоністських заходів між окремими країнами, що не є членами інтеграційних угруповань), наднаціональний (здійснення спільних торговельних заходів країн—членів інтеграційних угод), глобальний — використання в торговельній практиці широкого спектра правил і принципів, що стало результатом багатосторонніх домовленостей у межах міжнародних організацій, сферою діяльності яких є сприяння розвитку та регулювання міжнародної торгівлі. При цьому глобальний рівень регулювання міжнародних торговельно-економічних відносин у сучасних умовах інтернаціоналізації об’єктивно стає пріоритетним, визначає можливості та межі застосування регулятивних інструментів на інших зазначених рівнях.
   За період самостійного розвитку зовнішньоторговельних відносин Україна опанувала механізм національного та міжнаціонального регулювання міжнародної торгівлі. На стадії формування перебуває й механізм торговельно-економічного співробітництва України на глобальному рівні. Цей процес абсолютно справедливо пов’язується зі вступом країни до Світової організації торгівлі як інституціональної форми глобальної торгової системи.
   Розвиток сучасної світової системи торгівлі, яка за своїми ключовими параметрами, такими, як кількість членів — 145, обсяг регульованого світового експорту — 95 %, охоплення торговельних сфер (товари, послуги, права інтелектуальної власності), стала вже справді глобальною, суттєво впливає на механізми формування торговельних політик країн, їх зміст, методи реалізації, а отже й на увесь соціально-економічний розвиток національних господарств. Україна, перебуваючи на основному етапі приєднання до Світової організації торгівлі, також адаптує своє законодавство, технології вироблення та втілення в життя торговельної політики, вивчає потенційні можливості і загрози участі у СОТ, визначає пріоритети міжнародного торговельно-економічного співробітництва. В цьому контексті винятково важливим є розуміння не тільки основних інституційно-методичних засад регулювання міжнародної торгівлі, а й сучасних уніфікованих міжнародних правил торгівлі, напрямків їх удосконалення, а також процесуальних механізмів функціонування системи.
   На сьогодні документами СОТ регулюються правила торгівлі товарами, послугами, сільськогосподарською продукцією, текстилем та одягом, інтелектуальною власністю. Уніфіковано торговельні правила використання захисних заходів, стандартів і технічних бар’єрів, розроблений і вдосконалюється механізм розв’язання торговельних суперечок. У процесі розробки — документи, які вже в недалекому майбутньому регулюватимуть торговельні аспекти конкурентної політики, міжнародного інвестування, охорони навколишнього середовища, трудових питань, електронної комерції, функціонування реґіональних інтеграційних угруповань.
   Одним із стратегічних напрямів зовнішньоекономічної політики України, її інтеграції до наднаціональних та глобальних структур і процесів, безумовно, є виконання комплексу завдань, які постають у процесі приєднання до Світової організації торгівлі. Досвід країн з перехідною економікою, які стали членами цієї організації після 1995 року, переконливо свідчить про те, що після вступу до СОТ актуальною є проблема компетентності урядовців усіх рівнів, підприємців та обізнаності населення в цілому щодо сучасних правил міжнародної торгівлі, процесуальних механізмів функціонування СОТ, які значною мірою визначатимуть можливості адекватного вдосконалення регуляторної політики уряду і впливатимуть на динаміку соціально-економічного розвитку країни.
   Метою запропонованої на суд читача монографії є дослідження сучасних елементів глобальної системи торгівлі в контексті розвитку інститутів, правил, інструментів її основної організаційної форми — СОТ, а тому кожен напрямок багатосторонньої координації розглядається в трьох аспектах — ретроспектива, сучасний стан, перспектива. Визначена мета зумовила логіку дослідження та структуру монографії.
   Перший розділ містить характеристику еволюції інституційних засад та основних принципів регулювання міжнародної торгівлі. Аналіз розвитку інститутів глобальної торгової системи зосереджено як на організаційному механізмі функціонування СОТ, так і на системі багатосторонніх угод щодо регулювання міжнародної торгівлі.
   Найбільшим, як за складом розглянутих питань, так і за обсягом, є другий розділ, у якому досліджуються чинні на сьогодні уніфіковані правила міжнародної торгівлі товарами (ГАТТ 1994) і послугами (ГАТС), а також торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС).
   Третій розділ праці присвячений аналізові процесуальних механізмів СОТ — таких, як процес вступу до організації, ведення дво- та багатосторонніх переговорів, урегулювання торгових суперечок, огляд торговельної політики, а також сучасних проблем процесуального характеру та пропозицій і напрямів їх розв’язання.
   Четвертий розділ стосується перспективних сфер багатосторонньої гармонізації, пов’язаних з торгівлею. В ньому досліджуються стан, проблеми та перспективи взаємопогодженого міжнародного регулювання торгівлі та інвестицій, торгівлі та конкурентної політики, а також пов’язаних з торгівлею проблем охорони навколишнього середовища.
   П’ятий розділ цієї монографії має назву “Україна і Світова організація торгівлі”. Його зміст зумовлений проблематикою переваг та недоліків системи світової торгівлі, умов і наслідків приєднання до організації країн з перехідною економікою, процесу приєднання України до СОТ.
   Особливістю цієї праці є її інтернаціональний характер, оскільки, по-перше, більшість авторів — викладачі й аспіранти кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету — випускники сертифікатної програми “Торгова політика і комерційна дипломатія” Центру торгової політики і права (Оттава, Канада), а решта — випускники аналогічної спільної українсько-канадської програми при факультеті міжнародної економіки і менеджменту КНЕУ; а по-друге, канадські колеги, серед яких з вдячністю хочеться назвати професорів і дослідників Майкла Харта (Michael Hart), Ентоні ван Дузера (Anthony VanDuzer), Браяна Томліна (Brian Tomlin), Крістофера Мола (Christopher Maule), Лору Річі Доусон (Laura Ritchie Dawson) та керівництво і персонал Центру — Вільяма Даймонда (William A.Dymond), Філіпа Рурка (Philip M.Rourke), Мартіну Філіпсон (Martina Philipson), Ілону Бартман (Ilona Bartman), які надали по-справжньому унікальну можливість користування сучасними інформаційними джерелами з цієї проблематики, презентувавши кафедральній бібліотеці подбірку книжок та матеріали досліджень Центру за різними проблемами міжнародної торгівлі, а також запровадивши спільно з КНЕУ курс дистанційного навчання.
   Окрему подяку колектив авторів висловлює деканові факультету міжнародної економіки і менеджменту, завідувачу кафедри міжнародного менеджменту КНЕУ професору Д.Г. Лук’яненку за ініціативу створення українсько-канадської програми дистанційного навчання “Комерційна дипломатія” і трансформації наявного науково-методичного потенціалу кафедри в магістерську програму “Міжнародна торгівля”.
   Найбільшу вдячність висловлюємо ректору Київського національного економічного університету професору А.Ф. Павленку за постійну підтримку в роботі, конструктивну допомогу та увагу до питань вдосконалення і перспективного розвитку такого актуального для України напрямку інтеграції у світове господарство, яким є співробітництво з СОТ та розвиток міжнародної торгівлі, за цінні поради та сприяння в написанні і виданні цієї монографії.
   Колектив авторів сподівається, що монографія стане певним внеском у краще розуміння сучасних тенденцій розвитку інститутів, правил, інструментів СОТ та перспектив глобальної системи торгівлі в цілому.

Формат: DOC
Мова: Українська

Скачати монографію
Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ

 
Наступна >