Електронна бібліотека підручників
Головна arrow Інформаційні системи arrow Інформаційні системи в міжнародному бізнесі (Гужва В.М., Постєвой А.Г.)  
11.10.2016
Інформаційні системи в міжнародному бізнесі (Гужва В.М., Постєвой А.Г.)

   У посібнику викладено теоретичні й практичні передумови необхідності застосування суб’єктами підприємницької діяльності інформаційних систем, створених з використанням міжнародного досвіду функціонування різноманітних баз даних, новітніх засобів обчислювальної техніки та інформаційних технологій. Узагальнено досвід функціонування інформаційних систем як необхідної умови розвитку міжнародного бізнесу.
   Для студентів магістратури, науковців, працівників різних галузей народного господарства, які займаються питаннями міжнародного бізнесу.

ЗМІСТ

Вступ 3

1. Світовий ринок електронної інформації 7
1.1. Інформаційні ресурси в управлінській діяльності 7
1.2. Основні характеристики ринку електронної інформації 10
1.3. Інформаційний ринок підприємців 13

2. Інформаційно-правова система міжнародного бізнесу 17
2.1. Зовнішньоекономічна діяльність: суб’єкти, види, право 17
2.2. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності 22
2.3. Закон України «Про Єдиний митний тариф»  24

3. Міжнародні системи класифікації і кодування 27
3.1. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності 27
3.2. Основні правила класифікації за Гармонізованою системою опису і кодування товарів 30
3.3. Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (правила ІНКОТЕРМС)  33
3.4. Нові міждержавні класифікатори 39
3.5. Системи штрихового кодування товарів 48

4. Державна політика в галузі створення автоматизованих інформаційних систем за кордоном 53
4.1. Порівняльна характеристика американського і британського підходів до державного регулювання в області інформатизації 53
4.2. Основні положення британської технології розробки автоматизованих систем SSADM 57
4.2.1. Загальна характеристика технології SSADM 57
4.2.2. Типовий технологічний процес SSADM 59
4.2.3. Основні проектні методики 62
4.2.4. Перспективи розвитку технології SSADM 64
4.3. Оцінка безпеки інформаційних систем 65
4.3.1. Вимоги до безпеки інформаційних систем у США 65

5. Міжнародний електронний обмін комерційними і фінансовими даними 67
5.1. Принципи електронного обміну 67
5.2. Структура даних EDIFACT. Загальні синтаксичні правила (стандарт — ISO 9735)  72
5.3. Довідник комерційних елементів даних (стандарт ISO7372)  75
5.4. Стандартні повідомлення 76
5.5. Довідники міжнародного стандарту 77
5.6. Упровадження UN/EDIFACT в діяльність підприємств (організацій)  78

6. Електронна пошта на базі стандарту Х.400 81
6.1. Загальна характеристика систем обробки повідомлень 81
6.2. Стандарт електронної пошти Х.400 84
6.3. Архітектура Х.400-системи 87
6.4. Х.400-система і довідкова Х.500-служба 91
6.5. PIE Multicom X.400 — сучасна електронна пошта для всіх груп користувачів 91

7. Міжнародна міжбанківська мережа SWIFT 95
7.1. Загальна інформація про мережу 95
7.1.1. Виникнення мережі 95
7.1.2. Організаційна структура 96
7.1.3. Члени і користувачі мережі 97
7.1.4. Переваги мережі 99
7.1.5. Архітектура мережі SWIFT 99
7.1.6. Ідентифікація учасників товариства 104
7.1.7. Обробка повідомлень мережі 104
7.1.8. Забезпечення безпеки 105
7.1.9. Розвиток мережі (SWIFT II)  106
7.2. Вступ до SWIFT 108
7.2.1. Загальні положення 108
7.2.2. Підготовчий період 109
7.2.3. Фінансові витрати 112
7.2.4. Сприяння банкам з боку товариства 112
7.3. Функціонування банку в мережі 113
7.3.1. Технічні засоби і програмне забезпечення 113
7.3.2. Навчання банківського персоналу 115
7.3.3. Обробка інформації 116

8. Зарубіжні центри обробки баз даних 117
8.1. Типи баз даних на світовому ринку інформації і способи доступу до них  117
8.2. Організація доступу й роботи з ЦОБД 123
8.3. Можливості ЦОБД «Dialog» і характеристика його баз даних 123
8.4. Форми надання послуг, ціни, облік використаних послуг і порядок розрахунків 126
8.5. Оформлення співробітництва з «Dialog»  127

9. Інформаційні системи для мультинаціональних корпорацій 129
9.1. Особливості інформаційних систем для МНК 129
9.2. Організаційна побудова корпорації 131
9.3. Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем МНК 136

10. Міжнародна комп’ютерна мережа Іnternet 140
10.1. Архітектура Internet 140
10.2. Правила роботи в Internet 144
10.3. Інформаційні ресурси Internet 145

11. Міжнародні інформаційні системи технічного аналізу ринків 147
11.1. Інформаційна організація Рейтер (Reuters)  147
11.1.1. Фінансова інформація 148
11.1.2. Системи відображення інформації 149
11.1.3. Укладання угод 150
11.1.4. Технічний аналіз у системі Рейтер 151
11.2. Інформаційна система Доу-Джонс Телерейт (Dow Jones Telerate)  153
11.2.1. Система Teletrac 153
11.2.2. Система Teletrac Charting 154
11.2.3. Система Teletrac Workstation 155
11.2.4. Система Teletrac Tradestation 155
11.3. Інформаційна система Bloomberg 156
11.4. Інформаційна система Tenfone 158

Список літератури  161

ВСТУП

   Нова комп’ютерна цивілізація проникає в усі сфери людської діяльності. Виникає світова галактика комп’ютерних технологій: електронні видавництва, інтерактивні інформаційні служби, електронні бюлетені новин, індустрія баз даних, комп’ютерна передача зображень і та ін.
   Різноманіття інформаційних систем і електронних інформаційних послуг зросло за останні 10-15 років і продовжує безперервно збільшуватися. Постійно вдосконалюються ключові елементи нових інформаційних технологій — комп’ютери, бази даних, телекомунікації, інтерактивні інтерфейси взаємодії людини з комп’ютером.
   Роль електронних комунікацій у цьому переліку технологічних досягнень ХХ сторіччя винятково важлива, оскільки саме зв’язок, передача даних і взаємодія комп’ютерних систем забезпечують кінцевий інтегральний ефект від суми комп’ютерних технологій.
   Світ інформаційних систем — це сотні й тисячі інформаційно-обчислювальних мереж, які виникли і швидко розвиваються.
   Комп’ютерні ресурси (програми, машини, бази даних, принтери тощо), створені й впроваджені в усьому світі, розділені кордонами країн, континентів, відомств і адміністративних асоціацій, починають інтенсивно взаємодіяти для того, щоб люди задовольняли свої професійні потреби спілкування і доступу до потрібної інформації й об’єднувалися з метою більш ефективного використання комп’ютерних та інформаційних ресурсів.
   Людська цивілізація будує ще одну “кровоносну систему” свого організму, яка ще більше підсилить здатність людей спілкуватися і обмінюватися ідеями та знаннями.
   Світ інформаційних систем — це не лише нова комп’ютерна технологія комунікацій і передачі інформації на будь-які відстані, а й живильне середовище “мешкання” й розвитку нових електронних сховищ і фабрик переробки знань. Майбутні електронні бібліотеки, комп’ютеризовані заводи, експертні системи, системи підтримки прийняття рішень, машини баз даних і багато інших інтелектуальних технологічних ліній будуть зв’язані гнучкими та різноманітними інформаційними системами.
   Сьогодні метою науки, техніки, бізнесу та освіти нашої країни є розуміння законів розвитку світу інформаційних систем, правил цивілізованого спілкування з цим світом і входження в світові процеси інтеграції інформаційних систем.
   Український бізнесмен (підприємець) в умовах недостатнього розвитку інформаційної ринкової інфраструктури поки що перебуває у важчому становищі, ніж його зарубіжні партнери.
   До початку 90-х років у нашій країні поняття інформаційної інфраструктури та організацій, що працюють у цій галузі, традиційно пов’язувалося з науково-технічною та деякими іншими розділами соціальної інформації, тоді як у світі на них в сукупності припадає, за різними оцінками, від 20 до 25 % обсягу інформаційного ринку [13, с. 5].
   Крім того, інформація, як і всі кінцеві продукти праці, не була товаром, тобто об’єктом купівлі — продажу в абсолютному понятті, а за відсутності ринку інформація не розглядалась як невід’ємний складник системи “виробництво — розподіл — обмін — споживання”. Отож не існувало ринкової інформаційної інфраструктури. Уся надія була на Держплан — він збалансує, скоординує, сформує вантажні потоки і т.ін.
   Отже, інформаційний ринок був і поки що залишається практично невідомим для наших підприємців і бізнесменів. Лише зараз нові комерційні структури починають створювати деякі сектори інформаційного ринку.
   Світова практика останніх десятиліть засвідчила, що електронна інформація перетворилася в один з найважливіших компонентів сучасної ринкової інфраструктури. Свобода інформації є не лише гарантом демократії, а й тісно пов’язується західними економістами зі свободою конкуренції і розглядається як одна з базисних умов ефективного функціонування ринкової економіки на етапі побудови постіндустріального суспільства. Дійсно неможливо уявити собі, як незалежний, самостійний виробник товарів або послуг, а також усі ті, хто забезпечує безперервність циклу “наука — техніка — виробництво — збут — споживання”, зможуть успішно діяти на ринку, не маючи інформації (наприклад, інформації про інших незалежних виробників, у тому числі про тих, хто працює в тій самій вузькій галузі, про можливих споживачів сировини, комплектуючих і технологій, необхідних йому для виробництва і реалізації, про ціни, становище на товарних ринках і ринках капіталу, про ситуацію в діловій галузі, тобто про укладені контракти, про діяльність компаній та фірм, загальну економічну та політичну кон’юнктуру не лише в своїй країні, а й у всьому світі, про довгострокові тенденції розвитку економіки, перспективи розвитку науки й техніки і їх результати, про правові умови господарської діяльності і т. ін.)
   Ринкова — здебільшого ділова і комерційна — інформація лежить в основі маркетингової системи управління виробничою і збутовою діяльністю і використовується як для формування та уточнення виробничої програми, так і для перевірки її обгрунтованості ринком у процесі реалізації вироблених товарів. Сучасний етап розвитку економіки потребує формування механізму зв’язку між пропозицією і попитом, орієнтованого на конкретні потреби ринку і підпорядкування цим потребам різних сторін виробництва і збуту. Інформаційна інфраструктура, світовий інформаційний ринок є одним із найважливіших елементів цього механізму.
   Дисципліна “Інформаційні системи в міжнародному бізнесі” призначена для підготовки магістрів.
   Мета вивчення дисципліни — набути теоретичних знань і практичних навичок щодо створення та застосування інформаційних систем у міжнародному бізнесі з використанням нових програмних засобів, інформаційних технологій та телекомунікацій.
   Вивчення дисципліни допоможе майбутнім фахівцям оволодіти сучасними методами обробки інформації на міжнародному рівні, застосовуючи широкий діапазон технологічних, програмних і організаційних засобів.
   Сучасний спеціаліст у галузі проектування і створення ІСМБ повинен вміти:
   — описувати об’єкти міжнародного бізнесу в контексті обробки інформації;
   — формалізувати та ідентифікувати задачі обробки інформації та готувати до них необхідну документацію;
   — адаптувати найвідоміші інформаційні системи міжнародного бізнесу до умов ринку України;
   — ставити нові проблемні питання щодо підвищення ефективності інформаційних систем міжнародного бізнесу.
   Навчальний посібник “Інформаційні системи в міжнародному бізнесі” розрахований на магістрів, студентів і фахівців, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю.

Формат: DOC
Мова: Українська

Скачати підручник
Інформаційні системи в міжнародному бізнесі (Гужва В.М., Постєвой А.Г.)

 
< Попередня   Наступна >